Про мене

Історія мого народження

Як саме це відбувалося, можу розповісти хіба зі слів мами. Ну чесно, сам нічого не пам’ятаю. Сталося це 3 січня в м.Великі Мости, що на Львівщині
Коли я був ще дуже маленький, моя родина переїхала на постійне місце проживання аж-аж в Полтавську обл. Тому спогадів про місто не маю ніяких, крім запису в паспорті. Зажди мріяв якось все таки заїхати у Великі Мости, та ніяк зібратися не можу.

Історія мого народженняЯк саме це відбувалося, можу розповісти хіба зі слів мами. Ну чесно, сам нічого не пам’ятаю. Сталося це 3 січня в м.Великі Мости, що на ЛьвівщиніКоли я був ще дуже маленький, моя родина переїхала на постійне місце проживання аж-аж в Полтавську обл. Тому спогадів про місто не маю ніяких, крім запису в паспорті. Зажди мріяв якось все таки заїхати у Великі Мости, та ніяк зібратися не можу.

Моє рідне місто Лубни

Це маленьке містечко в Полтавській області з тисячолітньою історією. Саме тут я виріс та сформувався як особистість.

Після переїзду я ще довго адаптувався до місцевого

“клімату”, ну ніяк не могли місцеві дітлахи зрозуміти такі слова як “ровер” і всяке таке інше. З часом я навчився місцевої говірки та й старої не забув

Навчався у 4-й школі, до якої мені треба було йти пішки хвилин 20 та ще й через ліс. Автобуси і маршрутки не любив змалку, а щоденні ранкові прогулянки по лісу навіть пішли на користь.

Одного разу до школи завітали представники з туристичного клубу. Від тоді моє життя кардинально змінилося. Подорожі, мандрівки, намети, наплічник за спиною-стали звичною справою. Як тільки зима починає відступати мені вдома не всидіти, це вже хвороба лікуватись від якої не хочеться.

А ще в Лубнах надзвичайно красива природа, і це без перебільщення. Вже влітку можна так накупатися в річці, що губи синіють, та наїстися вишень по саме “неможу”. Одним словом-багатий і красивий край. Незважаючи на те, що Лубни-це провінційне місто, я ніколи себе не відчував відсталим від життя. Завжди знаходив чим займатися і як цікаво провести час. Все-таки це моє рідне місто і мені завжди приємно до нього повертатись знову і знову.

Як я потрапив у Львів

Спочатку я думав що приїхав так собі, вчитись , нібито ненадовго, тимчасово. Навіть і не думав залишатись тут жити. Але склалось все зовсім по іншому. Просто полюбив це місто і не збираюся кудись переселятися найблищим часом. Саме тут і хотів би посилитися на зовсім. Тому в мене є,так би мовивити, три рідних мені міст: одне-там де народився, інше-де виріс, і третє-де знайшов себе самого

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Current day month ye@r *